Емблема кафедри ФХОТМ.Перехід на головну сторінку

Кафедра фізико-хімічних основ технології металів

Вступ (абітурієнтам) Новини Корисні посилання Контакти
Історія кафедри

Червоний камінь

Hg

Природа Землі не багата ртуттю. Іноді вона зустрічається в самородному стані - у вигляді дрібних крапельок. Основний ртутний мінерал - кіновар. Це красивий камінь, немов покритий червоними плямами крові.

З кіновар'ю пов'язаний цікавий епізод. Коли група вівчарок пройшла курс навчання з пошуку кіноварі, їм влаштували щось на зразок іспиту: серед багатьох зразків вони повинні були знайти кіновар. Собаки швидко виявляли цей мінерал, але не заспокоювалися на досягнутому: всі вони, немов змовившись, приймали за кіновар ще й рожевий кальцит. Геологи спочатку поблажливо посміювалися, але потім вирішили з'ясувати причину цієї загальної помилки собак. І що ж виявилося? Усередині рожевого кальциту перебували вкраплення кіноварі. Таким чином, реноме чотириногих "геологів" було відновлено.

Найбільше в світі ртутне родовище Альмаден знаходиться в Іспанії, на частку якого до недавнього часу доводилося близько 80 % світового видобутку ртуті. Пліній Старший згадує в своїх творах, що Рим закуповував в Іспанії щорічно кілька тонн ртуті.

Одне з найстаріших ртутних родовищ - Микитівське - знаходиться на Донбасі. Там на різній глибині (до 20 метрів) виявлені стародавні гірничі виробки, в яких можна було знайти і знаряддя праці - кам'яні молотки.

Ще більш древній рудник Хайдаркан ("Великий рудник") розташований у Ферганській долині (Киргизія), де також збереглися численні сліди стародавніх робіт: великі виробітки, металеві клини, світильники, глиняні реторти для випалу кіноварі, великі відвали огарків, які утворилися в процесі видобутку ртуті.

Археологічні розкопки показують, що у Ферганській долині ртуть добували протягом багатьох століть і лише в XIII -XIV століттях, після того, як Чингісхан та його наступники знищили тут ремісничо-торговельні центри, а населення перейшло на кочовий спосіб життя, видобуток руди в Фергані був припинений.

В Середній Азії розроблялися й інші родовища ртуті. Так, наприклад, написи в палаці персидських царів Ахеменідів (VI-IV століття до н. е.) в Сузах говорять про те, що кіновар, який в ті часи використовували головним чином у якості барвника, доставляли сюди з Зеравшанських гір, розташованих на території сучасних Таджикистану і Узбекистану. Мабуть, ртуть добували тут ще в середині першого тисячоліття до н. е.

Важкою і шкідливою була раніше праця гірників. У Кіплінга є такі рядки: "Я гіршій смерті віддам перевагу роботі на ртутних рудниках, де кришяться зуби в роті ...". До сих пір в лабіринтах гірських виробок, де в давнину добували ртуть, можна зустріти безліч скелетів. Дорогою ціною - тисячами життів - доводилося розплачуватися з горами за червоний камінь, ніби покритий кров'ю тих, хто намагався проникнути до ртутних скарбів.

Значно зріс видобуток ртуті в середні віки - в період повсюдного захоплення алхімією. Інтерес, який проявляли до ртуті алхіміки, пояснювався тим, що, за однією з їх теорій, ртуть, сірка та сіль були зведені в ранг "первородних елементів". Ртуті приписувався "материнський початок": "... за допомогою теплоти лід розчиняється в воду, значить, він з води. Метали розчиняються в ртуті, значить, ртуть - первинний матеріал цих металів".

Отже, алхімікам, озброєним такою солідною науковою теорією, залишалося лише знайти "філософський камінь" (за допомогою якого можна було б перетворювати ртуть в золото) і, засукавши рукава, братися за роботу. Але ось біда: пошуки "філософського каменю" затягнулися незважаючи на те, що в їх вдалому результаті були зацікавлені такі впливові особи, як англійський король Генріх VI, імператор Священної Римської імперії Рудольф II та інші європейські монархи, котрі створили у себе при дворі великі алхімічні лабораторії.

Правда, деякі плоди ці дослідження все ж принесли: придворний алхімік Генріха VI виявив, що натерта ртуттю мідь набуває сріблястого відтінку, і король оперативно впровадив це відкриття в життя: він випустив під виглядом срібних велику партію мідних монет, покритих ртуттю, привласнивши при цьому солідну суму.

Час від часу в різних країнах з'являлися особи, які нібито опанували таємницею "філософського каменю". Іноді це були вчені, які просто помилялися, але частіше це були шарлатани, які знали чимало способів "отримання" штучного золота. Один з них полягав в наступному.

На очах присутніх алхімік колотив в тиглі розплавлений свинець або ртуть дерев'яною паличкою, в яку були заздалегідь заховані шматочки золота. Частково це золото розчинялося в розплавленому металі. Після "експерименту" в тиглі, природно, можна було виявити сліди золота, яке свідчило, а точніше лжесвідчило, про дивовижне перетворення. Однак чутки про цих чарівників рано чи пізно доходили до правителя країни, і тоді їм доводилося або признаватися в обмані, або організовувати при дворі правителя масове виробництво золота. Але тут вже чарівна дерев'яна паличка допомогти ніяк не могла.

Пійманого на брехні алхіміка зазвичай страчували так само, як і фальшивомонетників, - на позолоченій шибениці, в одязі, посипаному блискітками. Втім, були й інші варіанти страти. В 1575 році, наприклад, герцог Люксембурзький спалив заживо в залізній клітці жінку-алхіміка Марію Зіглерін за відмову повідомити йому склад "філософського каменю", який вона з цілком зрозумілих причин не знала, хоча і стверджувала на свою біду зворотнє.

Через деякий час алхімія була піддана анафемі католицькою церквою і офіційно заборонена в Англії, Франції та інших країнах. Але підпільні алхімічні експерименти не припинялися. Тому тривали і страти. Під гарячу руку потрапив французький хімік Жан Барілло, який був страчений лише за те, що вивчав у своїй лабораторії властивості хімічних елементів. Його досліди здалися підозрілими, і доля вченого була негайно ж вирішена.

(За матеріалами книги С. І. Венецького "Розповіді про метали" та Вікіпедії)

Співробітники
Освітні програми
Дисципліни
Студентам
Викладачам
Наукова робота та зв'язки
Матеріально-технічне забезпечення
Видання кафедри
Здобутки
Випускники
Фотогалерея
Мультимедіа
Народна творчість
Студентський пульс
Публічна інформація
Вхід в систему:
Логін:
Пароль:

Новий користувач
Забули пароль ?
Зробити стартовою
Додати в вибране

Статистика:
Гостей: 2
Користувачів: 0
Зареєстровано: 2694
     Зараз на сайті користувачів немає                    Найкращі користувачі сайту: Joy (118) , piternow (94) , Patrickgof (0) , meredithre16 (0) , jarek (26) , lucilela1 (0) , johnlf11 (0) , EGRobert (0) , mejgoowuo70 (0) , Amuth (19)                     Відмічають день народження: armandohs60 armandohs60 (armandohs60) , doggycor doggycor (doggycor) , Thomasskift Thomasskift (Thomasskift) , bethwo69 bethwo69 (bethwo69) , thelmaax4 thelmaax4 (thelmaax4)
Лічильник відвідувань сайту
з 5.02.2006 року
Copyright © 2005-2020 Кафедра ФХОТМ, ІФФ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ
Designed by S. Rybak
Edited and supported by Y. Antonevich