Емблема кафедри ФХОТМ.Перехід на головну сторінку

Кафедра фізико-хімічних основ технології металів

Вступ (абітурієнтам) Новини Корисні посилання Контакти
Історія кафедри

Дволикий сплав

Mn

В останні роки широку популярність набувають сплави з "пам'яттю". Число таких сплавів з кожним роком зростає. Вчені розробили, наприклад, сплав на основі марганцю (з добавкою міді), який по здатності пам'ятати свою колишню форму не поступається знаменитому нітінолу. Сплав просто виготовляється, легко піддається обробці і може застосовуватися в різних цікавих областях.

Марганець входить до складу розробленого польськими вченими іншого цікавого сплаву: в залежності від сили електричного струму він може проявляти або магнітні, або напівпровідникові властивості. Для такого "дволикого" сплаву можна знайти різноманітну роботу в багатьох електронних пристроях і приладах.

Марганцеві сплави навіть встигли побувати в космосі: в ході технологічного експерименту "Реакція", виконаного в 1976 році на борту орбітальної станції "Салют-5", марганець-нікелевий припій був розплавлений і з його допомогою космонавти Волинов і Жолобов з'єднали пайкою трубчасті зразки з нержавіючої сталі. Проведені потім на Землі випробування показали, що якість пайки відмінна: стик успішно витримав тиск в 500 атмосфер. Експеримент мав важливе практичне значення, оскільки пайка трубчастих деталей вважається одним з перспективних методів монтажно-складальних робіт, які знадобиться виконувати в космічному просторі в майбутньому.

Конструктори автомобілів завжди прагнули зробити двигун потужним, а витрати бензину мінімальними. Щоб вирішити одразу обидва завдання, потрібно підвищити ступінь стиснення в циліндрах, але при цьому може виникати детонація і через це двигун швидко виходить з ладу. На допомогу довелося покликати антидетонатори - спеціальні добавки до палива, з роллю яких успішно справляються сполуки свинцю. Але їх токсичність усім відома, тому треба було шукати їм заміну. Багаторічні пошуки нових антидетонаторів привели вчених до елементоорганічних з'єднань марганцю. Виявилося, що ці нешкідливі речовини з "простими" назвами (наприклад, трибутилолово-циклопентадієніл-грікарбонілмарганец) по антидетонуючим властивостями нітрохи не поступаються своїм свинцевим попередникам.

При отриманні надчистого азоту довгий час доводилося в якості каталізаторів застосовувати такі дорогі метали, як платина і паладій. В Інституті неорганічної хімії та електрохімії Грузинської Академії наук був розроблений спосіб, при якому роль каталізатора з успіхом виконує марганець. На його основі була створена промислова установка для отримання з повітря абсолютно "стерильного" азоту, який необхідний, наприклад, при виробництві капрону.

З одним із з'єднань марганцю - перманганатом калію, або, попросту кажучи, "марганцівкою", - більшість людей знайома з дитинства: в якості дезинфікуючого засобу воно служить для промивання ран, полоскання, змазування опіків. В хімічних лабораторіях це з'єднання широко застосовують при кількісному аналізі - перманганатометрії.

Подібно до багатьох елементів, марганець абсолютно необхідний для нормального розвитку тваринних і рослинних організмів. Зазвичай вміст в них марганцю не перевищує декількох тисячних часток відсотка, однак деякі представники флори і фауни проявляють до цього елементу підвищений інтерес. В організмі рудих мурах, наприклад, міститься до 0,05 % марганцю. Ще багатшими марганцем є іржі-гриби, морська капуста, водяний горіх. В деяких видах бактерій вміст марганцю доходить до декількох відсотків. У крові людини марганець присутній у кількості 0,002 - 0,003 %. Добова потреба в ньому нашого організму становить 3-8 міліграмів.

Коли з раціону піддослідних мишей практично виключили марганець, бідолахи втратили здатність до розмноження. Але як тільки в їжу мишам було додано хлорид цього елементу – вони знову набули можливість обзаводитися потомством.

На узбережжі японських островів є чимало плантацій, де вирощується штучні перли. Як встановили вчені, їх колір залежить від хімічного складу води, в якій мешкають раковини. Особливо високо цінуються перлини з рожевим відтінком. Щоб продукція, яка "випускається" молюсками, мала саме такий колір, потрібно лише підвищити вміст у воді марганцю. Добавка інших елементів дозволяє вирощувати перлини на будь-який смак: блакитні, зелені, помаранчеві, лілові.

(За матеріалами книги С. І. Венецького "Розповіді про метали" та Вікіпедії)

Співробітники
Освітні програми
Дисципліни
Студентам
Викладачам
Наукова робота та зв'язки
Матеріально-технічне забезпечення
Видання кафедри
Здобутки
Випускники
Фотогалерея
Мультимедіа
Народна творчість
Студентський пульс
Публічна інформація
Вхід в систему:
Логін:
Пароль:

Новий користувач
Забули пароль ?
Зробити стартовою
Додати в вибране

Статистика:
Гостей: 2
Користувачів: 0
Зареєстровано: 2196
     Зараз на сайті користувачів немає                    Найкращі користувачі сайту: Joy (247) , Russellitedo (1) , jacknow (201) , WalterWrapy (159) , meredithre16 (0) , gormonypro (121) , BozRhike (108) , ritayb60 (57) , ivora.ru (0) , ritazheltaya (72)
Лічильник відвідувань сайту
з 5.02.2006 року
Copyright © 2005-2021 Кафедра ФХОТМ, ІФФ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ
Designed by S. Rybak
Edited and supported by Y. Antonevich