Вибір майбутньої професії - це дуже важливий і складний крок у житті кожного. Я зробила свій вибір три роки тому і не на мить не жалкую про нього, бо навчаюся на найкращій у світі кафедрі. На нашому життєвому шляху рідко зустрічаються доброзичливі та щирі люди. Кафедра ФХОТМ просто скарбниця, переповнена такими людьми.

Це ті, хто бездоганно знає свій предмет, готові у будь-яку мить тобі допомогти, дати пораду. Це не просто викладачі, а люди з великої літери «Л».

Викладачі кафедри дають дуже міцний фундамент для подальшого будівництва непорушного замку знань.

Студенти мають змогу займатися науковою роботою. Так мене наставляв завідувач кафедри Дмитро Федорович Чернега. Людина-епоха, все своє свідоме життя віддала факультету. Він був і в статусі студента, і викладача, і декана, і ось уже 30 років керує кафедрою ФХОТМ, яку сам і організував. Патріот, фанат своєї справи, яких, нажаль, стає все менше і менше.

Наша кафедра організовує дуже цікаве життя своїм студентам.

За навчальним планом студенти після другого курсу повинні пройти ознайомчу учбово-металургійну практику. За такими офіційними і лякаючими словами насправді приховується дуже цікава і пізнавальна подорож.

Мені пощастило проходити практику на «Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча».

Це було дуже цікаво, побачити весь процес: від виплавки чавуну до прокату листів металу. Ми помилувалися красунею доменною піччю, відвідали конвертерний, мартенівський, агломераційний, прокатний та інші цехи - вся металургія, як то кажуть, у всій своїй красі. Тут і ріки палаючого металу, і величезні ковші, і палаючі виливки. Кожну хвилину нашої чудової подорожі хотілося назавжди залишити у пам’яті.

Нещодавно на нашому факультеті пройшло голосування, на якому ми вибирали найкращих викладачів. Багато номінацій завоювали саме викладачі нашої кафедри. «Найдотепнішим викладачем» став Прилуцький Михайло Іванович. Він має авторитет і на кафедрі, і на факультеті, і серед студентів. На моє питання: «Як ви вважаєте, що найголовніше повинен зробити студент кафедри ФХОТМ за своє навчання?», Михайло Іванович відповів : «Він повинен отримати гарну підготовку за своєю спеціальністю і далі самостійно її розвивати. Не один викладач не в змозі відповісти на всі питання, які будуть поставлені перед людиною в житті…» Та все ж наше життя, завдяки нашим викладачам, завдяки їх допомозі стає хоч не набагато, але легше.

Своїй рідній кафедрі, в знак великої вдячності я хочу подарувати цей віршик: