За навчальним планом студенти інженерно-фізичного факультету спеціальностей «Спеціальна металургія» та «Ливарне виробництво чорних і кольрових металів» після другого курсу повинні пройти ознайомчу учбово-металургійну практику. За такими офіційними і лякаючими словами насправді приховується дуже цікава і пізнавальна поїздка до красивого міста Маріуполь, подорож у захоплюючий світ металургії.

Мені пощастило проходити практику на «Маріупольському металургійному комбінаті ім. Ілліча».

Їхали ми туди автобусом, який відправлявся від нашого рідного десятого гуртожитку. Тільки уявіть : всі разом, співаючи різні пісні, ми роздивлялися у вікнах багатства нашої рідної неньки- України.

Жили ми там дуже весело у гуртожитку, як справжні студенти, однією дружньою сім’єю. Кожного дня проходили заплановані екскурсії на завод. І ми, вдягнуті у спеціальну форму: старенькі штанці й сорочечку, примостивши на ще сонній голові яскраву помаранчеву каску, вирушали у світ металу.

Це було дуже цікаво, побачити весь процес: від виплавки чавуну до прокату листів металу. Ми помилувалися красунею доменною піччю, відвідали конвертерний, мартенівський, агломераційний, прокатний та інші цехи- вся металургія, як то кажуть, у всій своїй красі. Тут і ріки палаючого металу, і величезні ковші, і палаючі виливки. Люди на комбінаті були дуже до нас уважними і привітливими.

А після «тяжкого» робочого дня на нас завжди чекав смачнючий обід у їдальні. У вільний час ми гуляли по місту, ходили купатися і рибалити на море, навіть були на міському катку. Проте найбільше мені сподобалося у «Екстрім-парку». Там були найрізноманітніші атракціони, покататися на яких коштувало щонайбільше 3 гривні. Правда дивно? Кожен з нас із захопленням згадує чарівні краєвиди, якими ми вдосталь намилувалися із колеса огляду та замирання серця, під час спуску зі швидкістю вільного падіння.

Завдяки нашим керівникам ми відвідали Маріупольський драмтеатр, виставу-мюзькл «Острів скарбів». Актори грали просто блискуче і неперевершено.

Дивно, що, на перший погляд, звичайне місце поєднало у собі стільки яскравих та колоритних сторін: потужний промисловий гігант, багатий культурний центр, місце для розваг та відпочинку, романтичну і чаруючу казку…

Кожну хвилину нашої чудової подорожі хотілося назавжди залишити у пам’яті.

У вересні місяці у комбінату було велике свято День народження Бойко Володимира Семеновича, людини, завдяки якій взагалі наша практика є можливою. І з цієї нагоди ми вирішили висловити всю свою повагу і вдячність за теплий прийом маленьким віршиком-поздоровленням :

Коли тобі весело і цікаво, то час спливає дуже швидко, тому наші два тижні практики пролетіли як лічені дні. Було сумно і весело прощатися з Маріуполем : серце назавжди хотіло залишити собі часточку цього чудового міста а душа вже летіла назустріч новому і незвіданому…