Емблема кафедри ФХОТМ.Перехід на головну сторінку

Кафедра фізико-хімічних основ технології металів

Вступ (абітурієнтам) Новини Корисні посилання Контакти
Історія кафедри

Мідний капелюх

Cu

В природі існує досить багато мідних мінералів. Мабуть, найкрасивіший з них - малахіт. Великі поклади цього чудесного зеленого каменю з неповторними візерунками таять в собі надра Уралу. В 1835 році тут була знайдена брила вагою 250 тонн. Золоті руки уральських майстрів-каменярів перетворювали малахіт в вироби казкової краси - шкатулки, вази, столи, колони. У малахітовому залі Ермітажу можна побачити величезні вази з цього каменю-самоцвіту.

Багаті родовища мідних руд є в Африці - в Замбії і Заїрі. Цікава історія їх відкриття. На початку XX століття місцевий житель, полюючи на саблерогих антилоп-рон, поранив одну з них і став переслідувати її, поки вона не впала замертво на вершині скелі. Підійшовши ближче, мисливець побачив на скелі смарагдово-зелені прожилки. Відбитий камінь він показав геологам і ті встановили, що природа сховала тут чималу частину своїх мідних скарбів. Територія, на якій вони знаходяться, отримала назву Міденосний пояс, а родовище в Замбії, де була вперше знайдена мідь, з тих пір іменується Рон-Антилоп.

На честь міді в холі міжнародного аеропорту замбійської столиці Лусака встановлено пам'ятник - багатотонну з зеленуватим нальотом брилу мідної руди. Так виглядає своєрідна "візитна картка" цієї африканської держави. А чотиригранний купол столичної будівлі, де розташовувалися Національні збори Замбії, облицьовано величезними мідними плитами, що символізують природні багатства країни, фундамент її економіки.

Цікаво відзначити, що саме в замбійських міднорудних кар'єрах вчені виявили найдавніші на Землі сліди життя: в гірських породах, які налічують мільярд років, збереглися мікрогалереї, пророблені багатоклітинними організмами, які приблизно на 300 мільйонів років старші всіх інших самих "літніх" представників земної фауни, відомих науці.

На відміну від Замбії, де мідновидобувна промисловість виникла лише в XX столітті, на території Швеції мідні рудники діяли ще за часів вікінгів - тисячу років тому. В музеї міста Фалуна, який славився колись видобутком міді, відвідувачі мимоволі звертають увагу на досить дивний експонат - величезний капелюх з цього металу. У далекі часи тут жив капелюшних справ майстер, який мабуть, добре розумівся на рекламі. Саме він і замовив мідянщикам циліндр метрової висоти і, написавши на ньому "Виготовлення капелюхів у дворі", виставив його для загального огляду і залучення клієнтів. Тепер надраєний до вогненно-червоного блиску оригінальний "головний убір" займає в музеї почесне місце серед предметів старовини.

Є мідь і в іншій країні на півночі Європи - в Фінляндії. Одне з відкритих тут родовищ названо по імені його першовідкривача - вівчарки Лари, навченої професії геолога. До повідомлення про грошову премію за зроблене відкриття, собака, як і слід було очікувати, поставилася досить стримано. Зате намисто з сосисок, яким вона була увінчана, доставило їй справжню радість.

Останнім часом все більш міцним стає союз геології і ботаніки - так звана індикаційна геоботаніка. Ще П. П. Бажов писав про чарівні квіти і трави, які відкривають людям комори золота, заліза, міді. Коріння багатьох рослин, йдучи в глиб землі, витягають з неї, немов насоси, розчини мінеральних речовин. І якщо поблизу залягають руди будь-якого металу, зміст його в коренях, стеблах, листі виявиться явно вище норми. При цьому у кожної рослини є своя улюблена страва: кукурудза і жимолость небайдужі до золота, фіалки віддають перевагу цинку, полині за смаком марганець, сосна має схильність до берилію. Підвищений вміст в рослині того чи іншого елемента служить сигналом для геологічних пошуків, які досить часто завершуються відкриттям родовищ. Так, за допомогою зелених друзів знайдені поклади міді з Узбекистані та на Алтаї.

"Велике бачиться на відстані", - сказав поет. З ним, напевно, повністю згодні і геологи, які, щоб краще розглянути Землю, користуються в наші дні космічною фотозйомкою. Апарат, що знаходиться на штучному супутнику або орбітальній науковій станції, за допомогою "фотоока" уважно вивчає земну поверхню. З ним у дуеті працює електронна обчислювальна машина, в пам'ять якої закладені типові геологічні "пейзажі". Вона і підказує, на що слід звернути особливу увагу геологам. Ретельне вивчення фотографій і практична перевірка ділянок Землі, що здалися геологам цікавими, дають непогані результати. Так, космічна геологія вже дозволила виявити в Пакистані невідомі раніше запаси мідних руд.

По залізних і автомобільних дорогах, річках і озерах, морях і океанах щорічно перевозяться з місць видобутку до металургійних підприємств мільйони тонн мідної руди. Як не дивно, цей цілком нешкідливий вантаж часом несподівано виявляється джерелом серйозної небезпеки. Так, в XX столітті мідна руда стала ... винуватцем аварії, яку зазнало норвезьке вантажне судно "Анатіна". Трюми теплохода, що прямував до берегів Японії, були заповнені мідним концентратом. Раптово пролунав сигнал тривоги: судно дало течу. Виявилося, що підступний жарт з моряками зіграв їхній вантаж: мідь, що міститься в концентраті, утворила зі сталевим корпусом "Анатіни" непогану гальванічну пару, а випаровування морської води послужили електролітом. Гальванічний струм, що утворився, роз'їв обшивку судна, в ній з'явилися пробоїни, в які і ринула океанська вода.

(За матеріалами книги С. І. Венецького "Розповіді про метали" та Вікіпедії)

Співробітники
Освітні програми
Дисципліни
Студентам
Викладачам
Наукова робота та зв'язки
Матеріально-технічне забезпечення
Видання кафедри
Здобутки
Випускники
Фотогалерея
Мультимедіа
Народна творчість
Студентський пульс
Публічна інформація
Вхід в систему:
Логін:
Пароль:

Новий користувач
Забули пароль ?
Зробити стартовою
Додати в вибране

Статистика:
Гостей: 2
Користувачів: 1
Зареєстровано: 368
     Зараз на сайті користувачі: kurskmPhype                    Найкращі користувачі сайту: Shawnomc (5) , Jerryscugh (35) , Charlescob (17) , Marinaios (1) , Ruslanwle (10) , Geniofew (0) , Marinaayd (3) , Marinavvo (9) , Sarahlc (8) , Antoniomgz (3)
Лічильник відвідувань сайту
з 5.02.2006 року
Copyright © 2005-2024 Кафедра ФХОТМ, ІФФ, КПІ ім. Ігоря Сікорського, Київ
Designed by S. Rybak
Edited and supported by Y. Antonevich